У своїх творах Абд-ру-шин пропонує кожному концепцію, що допомагає дозріти до внутрішньо стійкої, сильної особистості. У його доповідях з головних питань буття людини – стосовно життя та смерті, долі та справедливості, Бога та Його Творіння – відкривається переконлива картина світу, яка завдяки цілісності та логічності дає міцну опору для знання.
Про свою мету у 1936 році Абд-ру-шин сказав:
«Моя мета духовного роду!
Але я не несу нової релігії, не хочу засновувати ніякої нової церкви, а також і секти, однак з усією простотою даю ясну картину автоматичного діяння Творіння, що несе Волю Бога, з чого людина спроможна чітко усвідомити, які шляхи для неї добрі».
Згідно з цією основною думкою Абд-ру-шин хотів, щоб у центрі уваги стояло його Послання, але ніколи не бажав спрямовувати погляд на свою особистість як на центральну точку вчення Ґраля. Культ особистості він відкидав. Ясно й чітко він закликав своїх читачів звертати увагу «на Слово, а не на того, хто приніс його».
* * *
Абд-ру-шин народився 18 квітня 1875 року у Бішофсверді (Саксонія) та був хрещений під ім’ям Оскар Ернст Бернхардт. Під покривом батьківського дому він пережив щасливе дитинство та юність, після яких отримав комерційну освіту та мав самостійну професійну діяльність у Дрездені.
У цей час Оскар Ернст Бернхардт здійснив великі подорожі та все більше й більше перетворювався з комерсанта у визнаного письменника. Його літературна праця, серед іншого, охоплює подорожні нотатки, романи та оповідання. Як член союзу німецьких драматургів він писав і п’єси; деякі з них були з успіхом поставлені у Лейпцизі та в інших місцях.
Після того як деякий час він прожив у Швейцарії та Америці, Оскар Ернст Бернхардт 1913 року вирушив до Лондона. Там йому довелося пережити початок Першої світової війни, і в 1915-ому він був інтернований на острів Мен. Навесні 1919 року Оскар Ернст Бернхардт зміг повернутися на свою батьківщину, де усвідомив справжнє завдання свого життя. Він усвідомив його в тому, щоб передати ближнім те всеосяжне знання про Творіння, яке він ніс у собі.
Послання Ґраля, яке він почав писати з 1923 року – спочатку у вигляді так званих «Листків Ґраля», а також публічних доповідей, пізніше ж як книгу –Оскар Ернст Бернхардт склав під ім’ям Абд-ру-шин.
Це ім’я складається з персько-арабських елементів та означає «Слуга Світла» або «Син Світла». Воно було обране у зв’язку з його минулим земним життям та відтепер мало бути нероздільно зв’язаним з його твором.
* * *
У 1929 році, рік по тому, як Абд-ру-шин знайшов на Фомперберзі у Тіролі (Австрія) ту земну вітчизну, де хотів завершити своє Послання Ґраля, йому довелося критично висловитися стосовно ідей націонал-соціалістів.
Так, він сказав, що судження про людей залежно від раси, національності чи релігії було б «не гідним справжньої людини»:
«Це надто дріб’язково та не гідно справжньої людини. Невже ці люди вірять, що колись вони зможуть вступити у Царство Бога з національною символікою та національними гімнами? […] Крім того, наскільки однобічні ці дослідники рас, які намагаються судити лише за зовнішнім, грубоматеріальним, у той час як справжня людина – це дух, і тільки він все визначає. І цей дух старший, ніж сьогочасне та колишні земні тіла. Подивімося на це чисто по-земному: добра людина завжди буде тією самою, навіть коли вона неодноразово змінює свій одяг. У повсякденному одязі вона така сама, яка й у недільному вбранні. Не інакше і з духом, справжньою людиною».
- Запитання та відповіді, 56 запитання
Фанатизм, наклеп та конфесійний догматизм не сумісні з Посланням Ґраля, котре як головну умову передбачає готовність до самостійного, об’єктивно-орієнтованого та вільного від упереджень мислення.
У 1938 році, зразу ж після захоплення влади в Австрії націонал-соціалістами, «селище Ґраля», що за цей час виникло на Фомперберзі у Тіролі, було безоплатно експропрійоване. 12 березня Абд-ру-шин був заарештований, а пізніше, у вересні 1938 року, був висланий під контроль гестапо, спочатку у Шлаурот біля Гьорлітца, а потім у Кіпсдорф (Рудні гори).
Тим самим благодатна діяльність Абд-ру-шина була припинена, будь-яка подальша активність у виконанні його завдання була заборонена владою того часу. Внаслідок цього 6 грудня 1941 року Абд-ру-шин помер. 11 грудня 1941 року його земне тіло було поховане у його рідному місті Бішофсверді. Лише в 1949 році його змогли перевезти на Фомперберг після того, як по закінченні війни селище Ґраля було повернене владою вдові Абд-ру-шина Марії Бернхардт.
Є численні описи людей, які могли особисто познайомитися з Абд-ру-шином та були глибоко зворушені його простою природністю, але водночас – його повною величі та доброти натурою. У статті однієї Мюнхенської газети 1933 року говориться: «Є щось таємниче, що оточує його, про що говорить ясний, строгий і при цьому добрий погляд його очей, і що діє як привіт зі світлих далечин…»
Протягом останніх років свого життя Абд-ру-шин переробив своє Послання Ґраля й тим самим створив «Останню авторську редакцію». Докладнішу інформацію ви знайдете на сайті Фонду Послання Ґраля.