Послання Ґраля

У Посланні Ґраля «У Світлі Істини» описуються найважливіші зв’язки всередині Творіння. Водночас воно дає картину того, що відбувається між Богом та нами, людьми. При цьому не слід чекати наочних, філософських чи езотеричних пояснень. Послання Ґраля звертається до читача зі строгою логічністю та зрозумілими словами.

Висловлений автором намір – привести назад до Бога людей, що шукають пізнання.

Тому Послання Ґраля завжди звертається до окремої людини, незалежно від її національності чи конфесії. Воно пропонує допомогу, яка вказує шлях, бо докорінна зміна у духовній орієнтації, що очікується сьогодні багатьма, може настати лише на засадах власного, незалежного мислення та перевірки, а також усвідомлення і переконання, що з цього випливають.

Показаний для цього у Посланні Ґраля життєвий шлях простий та ясний і лежить осторонь від усякої містики:

«Хто несе в собі тверде воління до доброго та намагається надати своїм думкам чистоти, той вже знайшов шлях до Найвищого! Тоді йому дістанеться все інше».

Тверде воління до доброго та чистота думок безпосередньо пов’язані з наполегливою працею над самим собою. Для того щоб людина змогла знову пробудити в собі те, що насправді вирізняє її, – людяність у найкращому сенсі цього слова, Послання Ґраля знову і знову вказує на первісне вчення Христа та будує на ньому:

«…Ісус […] вказав вам простий шлях, що безпомилково веде до мети, бо глибока істина полягає у простих словах: “Люби свого ближнього, як самого себе!”

Цим Він дав вам ключ до свободи, до сходження! Бо це неспростовно: те, що ви робите для ближнього, в дійсності ви робите лише для себе! Тільки для себе, бо за Вічними Законами все неодмінно повертається до вас – добро чи зло, вже тут чи там. Це прийде! Тому тим самим вам показано найпростіший із шляхів, як вам треба розуміти крок до доброго воління.

Своїм єством, своєю природою маєте ви давати вашому ближньому! І зовсім не обов’язково грошима або майном. Адже інакше незаможні були б позбавлені можливості давати. І в цьому вашому єстві, у “відданні себе” в поводженні зі своїм ближнім, в уважності, повазі, які ви самохіть пропонуєте йому, полягає та “любов”, про яку говорить нам Ісус, полягає і поміч, яку ви подаєте своєму ближньому, оскільки завдяки цьому він здатен змінити самого себе чи досягти більшої висоти, бо в цьому він може зміцнитись».

Але сьогодні життя, звернуте до Бога, у сенсі християнської любові до ближнього навряд чи можливе на засадах дитячої віри. Тому що переконання в існуванні Єдиного Творця вже давно зведене до рівня олюднених образів Бога та суперечливих конфесійних догм, які несумісні з серйозним мисленням та роблять суттєвий внесок у те, що все менше людей можуть приєднатися до традиційних релігійних поглядів.

Оскільки в нашій сучасній мові поняття віри часто ототожнюється з церковним ученням, то звичайної віри вже недостатньо. Потрібна справжня переконаність! Але вона пов’язана із знанням та усвідомленням. Тому свої роз’яснення у Посланні Ґраля Абд-ру-шин обґрунтовує діянням всеосяжних Законів Творіння, які працюють як на всіх рівнях видимої «поцейбічності», так і в широкій сфері «по той бік п’яти чуттів».

У своєму Посланні Ґраля Абд-ру-шин вказує на три всеосяжні Первозданні Закони Творіння.

Так, Закон Взаємодії має силу не лише у фізичному зовнішньому світі, де все взаємозв’язане і будь-який рух був би немислимий без взаємодії, а працює і в сфері нашого людського мислення та поводження. Біблія описує цей факт відомим іносказанням: «Що людина сіє, те вона й пожне!» Вона не зможе пожати пшеницю, якщо розсіює чортополох, і не зможе отримати добре, якщо сама випускає зле.

У цих словах чується і другий великий Первозданний Закон Творіння, всеосяжну дієвість якого докладно описує Послання Ґраля, – Закон Притягання Подібного. Без діяння Закону Подібності було б неможливе ніяке будування – ні в природі, де ріст усіх твердих тіл відбувається завдяки з’єднанню подібних атомів та молекул, ні в соціальній сфері, де ми завжди знаходимо відгук лише в однодумців: «Свій свояка згадає здалека». Але й наші думки підлягають цьому Закону: вони автоматично притягують подібні думки та, підсилені внаслідок цього, линуть назад до нас – згідно з тим родом, який вибрали ми самі.

«Окрилююча легкість» або ж «гнітюча важкість», що знайомі, ймовірно, кожній людині з її внутрішнього життя, – це прояви третього Первозданного Закону Творіння, який теж добре відомий нам зі спостережень за природою, але чинить рішучий вплив і на наш душевний стан. Це – Закон Тяжіння.

Дотримання цих Законів виведе з будь-якої невпевненості та безпорадності та звільнить від душевної та земної нужди. Вони дозволяють нам пізнати велику діяльність Творіння, яка свідчить про Волю Бога.

«Сукупне Творіння – це мова Бога, для прочитання якої вам треба докладати серйозних зусиль і яка зовсім не така складна, як ви собі уявляєте».

І далі Абд-ру-шин говорить:

«Ви, землі люди, перебуваєте в цьому Творінні для того, щоб знайти блаженство! У мові, якою по-живому говорить з вами Бог! Зрозуміти цю мову, вивчити її, відчути в ній Божу Волю – це ваша мета у мандруванні Творінням. У самому Творінні, до якого ви належите, полягає пояснення сенсу вашого буття та водночас пізнання вашої мети! Інакше ви ніколи не зможете знайти ні того, ні іншого.

Це вимагає від вас, аби ви жили Творінням. Однак жити або переживати його ви зможете лише тоді, коли будете дійсно знати його.

Своїм Посланням я розкриваю для вас нині Книгу Творіння! Послання ясно показує вам мову Бога у Творінні, яку вам слід навчитися розуміти, щоб ви могли повністю засвоїти її».

  • Послання Ґраля, том I, доповідь «Мова Господа»